маніяцтво

манія́цтво

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. маніяцтво — -а, с. Психічне захворювання, що супроводжується манією (у 1 знач.); маніакальний стан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. маніяцтво — МАНІЯ́ЦТВО, а, с. Психічне захворювання, що супроводжується ма́нією (у 1 знач.); маніакальний стан. Підозрюю, що перший маніяк був медиком і взагалі – саме медицина, мабуть, породила маніяцтво і всі ці діла під впливом членування тіла (А. Дністровий).  Словник української мови у 20 томах
3. маніяцтво — МАНІЯ́ЦТВО, а, с. Психічне захворювання, що супроводжується ма́нією (у 1 знач.); маніакальний стан.  Словник української мови в 11 томах