маніяцтво

манія́цтво

-а, с.

Психічне захворювання, що супроводжується манією (у 1 знач.); маніакальний стан.

Значення в інших словниках

1. маніяцтво — манія́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. маніяцтво — МАНІЯ́ЦТВО, а, с. Психічне захворювання, що супроводжується ма́нією (у 1 знач.); маніакальний стан. Підозрюю, що перший маніяк був медиком і взагалі – саме медицина, мабуть, породила маніяцтво і всі ці діла під впливом членування тіла (А. Дністровий).  Словник української мови у 20 томах
3. маніяцтво — МАНІЯ́ЦТВО, а, с. Психічне захворювання, що супроводжується ма́нією (у 1 знач.); маніакальний стан.  Словник української мови в 11 томах