маревно —
Присл. до маревний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
маревно —
МА́РЕВНО. Присл. до ма́ревний. Як небо маревно злилося з далеким вилиском ріки! (В. Сосюра); Лукiя й Дорошенко стоять безмовно, дивляться на той турнiк, маревно освiтлений мiсяцем (О. Гончар); Мати дрімала на стільці, підперши долонями голову й маревно забалакуючи до Івана (Є. Пашковський).
Словник української мови у 20 томах
маревно —
МА́РЕВНО. Присл. до ма́ревний. Як небо маревно злилося з далеким вилиском ріки! (Сос., Солов. далі, 1957, 138); Маревно імлиться заплава (Гончар, II, 1959, 266).
Словник української мови в 11 томах