маревно
МА́РЕВНО.
Присл. до ма́ревний.
Як небо маревно злилося з далеким вилиском ріки! (В. Сосюра);
Лукiя й Дорошенко стоять безмовно, дивляться на той турнiк, маревно освiтлений мiсяцем (О. Гончар);
Мати дрімала на стільці, підперши долонями голову й маревно забалакуючи до Івана (Є. Пашковський).
Словник української мови (СУМ-20)