маревно
МА́РЕВНО.
Присл. до ма́ревний.
Як небо маревно злилося з далеким вилиском ріки! (В. Сосюра);
Лукiя й Дорошенко стоять безмовно, дивляться на той турнiк, маревно освiтлений мiсяцем (О. Гончар);
Мати дрімала на стільці, підперши долонями голову й маревно забалакуючи до Івана (Є. Пашковський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маревно — ма́ревно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- маревно — Присл. до маревний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маревно — МА́РЕВНО. Присл. до ма́ревний. Як небо маревно злилося з далеким вилиском ріки! (Сос., Солов. далі, 1957, 138); Маревно імлиться заплава (Гончар, II, 1959, 266). Словник української мови в 11 томах