1. Словник української мови в 11 томах

маревно

МА́РЕВНО. Присл. до ма́ревний.

Як небо маревно злилося з далеким вилиском ріки! (Сос., Солов. далі, 1957, 138);

Маревно імлиться заплава (Гончар, II, 1959, 266).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маревно — ма́ревно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. маревно — Присл. до маревний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маревно — МА́РЕВНО. Присл. до ма́ревний. Як небо маревно злилося з далеким вилиском ріки! (В. Сосюра); Лукiя й Дорошенко стоять безмовно, дивляться на той турнiк, маревно освiтлений мiсяцем (О. Гончар); Мати дрімала на стільці, підперши долонями голову й маревно забалакуючи до Івана (Є. Пашковський). Словник української мови у 20 томах