марево
МА́РЕВО, а, с.
1. Зорове явище в атмосфері, при якому біля горизонту з’являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба; міраж.
Марево мріється, неначе діється (Номис, 1864, № 13431);
Малюнок зближувавсь до нас, Та тільки блідним становився [ставав], А далі — далі і зовсім Поблід і — марево пропало (Щог., Поезії, 1958, 376);
Степове марево, далеке й романтичне; коливаються отари овець у прозорій воді, дерева й скирти, і пливуть, і пливуть (Ю. Янов., II, 1954, 234);
*У порівн. Тут цілий далекий пейзаж.., затканий туманом та сонцем, неначе дивне марево в Сахарі (Н.-Лев., II, 1956, 386).
2. чого і без додатка, перен. Витвір уяви; видіння, примара.
Безжалісна музо! куди ти мене завела?.. Навіщо ти серце моє одурила, привабила маревом щастя? (Л. Укр., І, 1951, 131);
Він не міг заснути. Тільки заплющить [Македон] очі, як одразу ввижаються йому страшні марева (Шиян, Вибр., 1947, 214).
3. Миготливий шар теплого повітря біля поверхні землі (особливо в спеку); сухий туман.
Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі (Коцюб., II, 1955, 229);
Марева останніх днів літа вже поставали над рівниною, освітленою чистим, незахмареним сонцем (Ле, Право.., 1957, 333);
*Образно. Вечоріло. В кімнаті було темно, тільки коло грубки стояло червоне марево (Вас., Вибр., 1954, 39);
*У порівн. Як марево, звисла пара над стравами (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 268).
Значення в інших словниках
- марево — ма́рево іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- марево — I видиво, видіння, габа, димка, ілюзія, ілюзорія, імла, мана, міраж, мла, мрево, плиниво, примара, примарність, серпанок, туман, фата-моргана, юга, химера Фразеологічні синоніми: манливе видиво; оманливе видиво; оманне видиво. Приповідки: Святий Петро сиві вівці жене (нар.) II див. привид Словник синонімів Вусика
- марево — -а, с. 1》 Зорове явище в атмосфері, за якого біля горизонту з'являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба; міраж. 2》 чого і без додатка, перен. Витвір уяви; видіння, примара. 3》 Миготливий шар теплого повітря біля поверхні землі (особливо в спеку); сухий туман. Великий тлумачний словник сучасної мови
- марево — МА́РЕВО, а, с. 1. Зорове явище в атмосфері, при якому біля горизонту з'являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба; міраж. Марево мріється, неначе діється (Номис); Де-не-де ще стоять вівса, .. Словник української мови у 20 томах
- марево — ВИДІ́ННЯ (образ, що постає в свідомості, уяві, а також у сні), МА́РЕВО, ПРИМА́РА, ВИ́ДИВО книжн., ФАНТАСМАГО́РІЯ книжн., ДИВОВИ́ДДЯ рідко; КОШМА́Р (про важке, страшне видіння). Словник синонімів української мови
- марево — Марево, -ва с. 1) Сухой туманъ, волнующіяся испаренія. Сонце піднялось височенько, роса висохла; над ставками, над гадками затремтіло ясне марево. Левиц. І. 9. 2) Миражъ, обманчивое видѣніе. Марево, паноче, увесь світ мороче. Ном. № 3059. Марево мріється, неначе діється. Ном. № 13431. Словник української мови Грінченка