Орфографічний словник української мови

маринад

марина́д

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. маринад — -у, ч. 1》 Рідина, приготована з оцтом, прянощами тощо. 2》 перев. мн. Мариновані продукти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. маринад — МАРИНА́Д, у, ч. 1. Рідина, приготована з оцтом, прянощами тощо. На столі з'явилося кілька салатів, і цілі, не різані огірки та помідори, й мариновані гриби, й риба під маринадом, і шинка (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. маринад — МАРИНА́Д, у, ч. 1. Рідина, приготована з оцтом, прянощами тощо. Для виготовлення маринаду в киплячу воду добавляють кориці або гвоздики, лаврового листу, перцю, цукру, солі, вливають оцет, кип’ятять 2 — 3 хв. і охолоджують (Технол. пригот.  Словник української мови в 11 томах