маринад
МАРИНА́Д, у, ч.
1. Рідина, приготована з оцтом, прянощами тощо.
На столі з'явилося кілька салатів, і цілі, не різані огірки та помідори, й мариновані гриби, й риба під маринадом, і шинка (Ю. Мушкетик);
Заливаєте ліниві голубці, щоб над ними на палець зверху було маринаду – і на плиту (М. Матіос).
2. перев. мн. Мариновані продукти.
Мене нудило від її борщів та каш після маринадів, салатів, сирів, біфштексів та бефів караваєвської кухні (Б. Антоненко-Давидович);
Корпорація випускає різну плодоовочеву консервну продукцію: соки, компоти, джеми, маринади (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)