марина
МАРИ́НА, и, ж.
Картина, що зображує морський краєвид.
Запрошую Раду на літо до себе в Крим малювати марини (Леся Українка);
Як самостійний вид пейзажного живопису марина виокремилася на початку XVII сторіччя в Голландії (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. Між стовпи колонади .. перлося море, немов величезні марини, вправлені в рами білих колон (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)