марина
МАРИ́НА, и, ж. Картина, що зображує морський краєвид.
Запрошую Раду на літо до себе в Крим малювати марини (Л. Укр., V, 1956, 187);
*У порівн. Між стовпи колонади.. перлося море, немов величезні марини, вправлені в рами білих колон (Коцюб., II, 1955, 291).
Словник української мови (СУМ-11)