маринад

МАРИНА́Д, у, ч.

1. Рідина, приготована з оцтом, прянощами тощо.

На столі з'явилося кілька салатів, і цілі, не різані огірки та помідори, й мариновані гриби, й риба під маринадом, і шинка (Ю. Мушкетик);

Заливаєте ліниві голубці, щоб над ними на палець зверху було маринаду – і на плиту (М. Матіос).

2. перев. мн. Мариновані продукти.

Мене нудило від її борщів та каш після маринадів, салатів, сирів, біфштексів та бефів караваєвської кухні (Б. Антоненко-Давидович);

Корпорація випускає різну плодоовочеву консервну продукцію: соки, компоти, джеми, маринади (із журн.).