1. Словник української мови в 11 томах

маринад

МАРИНА́Д, у, ч.

1. Рідина, приготована з оцтом, прянощами тощо.

Для виготовлення маринаду в киплячу воду добавляють кориці або гвоздики, лаврового листу, перцю, цукру, солі, вливають оцет, кип’ятять 2 — 3 хв. і охолоджують (Технол. пригот. їжі, 1957, 189);

Подавали язик у маринаді (Вільде, Сестри.., 1958, 182).

2. перев. мн. Мариновані продукти.

Фруктові маринади можна готувати в маленьких бочках (до 20 л.) або в скляних балонах і банках (Укр. страви, 1957, 414).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маринад — марина́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. маринад — -у, ч. 1》 Рідина, приготована з оцтом, прянощами тощо. 2》 перев. мн. Мариновані продукти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маринад — МАРИНА́Д, у, ч. 1. Рідина, приготована з оцтом, прянощами тощо. На столі з'явилося кілька салатів, і цілі, не різані огірки та помідори, й мариновані гриби, й риба під маринадом, і шинка (Ю. Словник української мови у 20 томах