маркграф —
-а, ч. Титул правителя прикордонного округу (марки) у Франкській державі 8-9 ст., а також особа, що мала цей титул; згодом – спадковий титул деяких німецьких князів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
маркграф —
МАРКГРА́Ф, а, ч., іст. Титул правителя прикордонного округу (марки) у Франкській державі VIII–IX ст., а також особа, що мала цей титул; пізніше – спадковий титул деяких німецьких князів.
Словник української мови у 20 томах
маркграф —
маркгра́ф (нім. Markgraf) 1. В Імперії Каролінгів і в середньовічній Німеччині – правитель прикордонної області [марки (I 2)], пізніше – титул деяких князів у Франції, Італії, Німеччині, Іспанії.
Словник іншомовних слів Мельничука
маркграф —
МАРКГРА́Ф, а, ч. Титул правителя прикордонного округу (марки) у Франкській державі VIII — IX ст., а також особа, що мала цей титул; пізніше — спадковий титул деяких німецьких князів.
Словник української мови в 11 томах