марновірний — Орфографічний словник української мови

марновірний — -а, -е. 1》 Те саме, що забобонний 1). 2》 Який ґрунтується на марновірстві. || Спричинений марновірством. Великий тлумачний словник сучасної мови
марновірний — МАРНОВІ́РНИЙ, а, е. 1. Те саме, що забобо́нний 1. Та хто порахує всю павутину марновірних голів? Наче Бог – варвар, щоб за дрібницю ворогувати (Г. Словник української мови у 20 томах
марновірний — ЗАБОБО́ННИЙ (який вірить у забобони), МАРНОВІ́РНИЙ. Коли б він був забобонний, він повірив би, що це сталося не з волі випадку, а не інакше, як з веління його судьби (О. Словник синонімів української мови
марновірний — МАРНОВІ́РНИЙ, а, е. 1. Те саме, що забобо́нний 1. — Не на добре така зустріч. — Не на добре? А ви марновірні, виходить, Ніно. — Взагалі ні, але тут, у вас, мабуть, повірю в забобони (Коп., Земля.. Словник української мови в 11 томах