Орфографічний словник української мови

махновець

махно́вець

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. махновець — -вця, ч., іст. Той, хто належав до збройного формування отамана Махна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. махновець — МАХНО́ВЕЦЬ, вця, ч., іст. Той, хто належав до руху під проводом отамана Н. Махна. Роки йшли крізь мороз і вітер, на полях не стихало, гуло... Лютували махновці-бандити, коли знов я прийшов на село (В. Сосюра); – Дідусю, а то правда, що ви були махновцем?...  Словник української мови у 20 томах
  3. махновець — МАХНО́ВЕЦЬ, вця, ч., іст. Той, хто належав до контрреволюційної банди отамана Махна. Роки йшли крізь мороз і вітер, на полях не стихало, гуло… Лютували махновці-бандити, коли знов я прийшов на село (Сос., І, 1957, 240).  Словник української мови в 11 томах