Значення в інших словниках
-
мензурка —
МЕНЗУРКА – МЕНЗУРА Мензурка. Посудина з позначеними на ній поділками для вимірювання невеликих об’ємів рідини. Мензура. 1. Міра тривалості звуку, такту в середньовічній багатоголосій музиці.
Літературне слововживання
-
мензурка —
[меинзурка] -ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок
Орфоепічний словник української мови
-
мензурка —
-и, ж., спец. Посудина з нанесеними на ній поділками для точного вимірювання невеликих об'ємів рідини, газу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мензурка —
(мед.) мірочка
Словник чужослів Павло Штепа
-
мензурка —
МЕНЗУ́РКА, и, ж., спец. Посудина з нанесеними на ній поділками для точного вимірювання невеликих об'ємів рідини. Дівчина з серцем поставила мензурку, яку тримала в руці. Мензурка гучно стукнула (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови у 20 томах
-
мензурка —
мензу́рка (від лат. mensura – міра, вимірювання) аптекарська або лабораторна посудина з позначеними на ній поділками, якою вимірюють невеликі об’єми рідини.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
мензурка —
Мензу́рка, -рки; -зу́рки, -рок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мензурка —
МЕНЗУ́РКА, и, ж., спец. Посудина з нанесеними на ній поділками для точного вимірювання невеликих об’ємів рідини, газу. Дівчина з серцем поставила мензурку, яку тримала в руці. Мензурка гучно стукнула (Шовк., Інженери, 1956, 67).
Словник української мови в 11 томах