Орфографічний словник української мови

мервиця

мерви́ця

іменник жіночого роду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мервиця — Терта солома [III]  Словник з творів Івана Франка
  2. мервиця — див. залишок  Словник синонімів Вусика
  3. мервиця — -і, ж., діал. Те саме, що мерва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мервиця — МЕРВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Те саме, що ме́рва. Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику, мервицею попринадив, грабельками підгромадив (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  5. мервиця — МЕРВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Те саме, що ме́рва. Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику, мервицею попринадив, грабельками підгромадив (Фр., III, 1950, 184).  Словник української мови в 11 томах