мервиця

МЕРВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Те саме, що ме́рва.

Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику, мервицею попринадив, грабельками підгромадив (Фр., III, 1950, 184).

Значення в інших словниках

1. мервиця — Терта солома [III]  Словник з творів Івана Франка
2. мервиця — мерви́ця іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. мервиця — див. залишок  Словник синонімів Вусика
4. мервиця — -і, ж., діал. Те саме, що мерва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мервиця — МЕРВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Те саме, що ме́рва. Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику, мервицею попринадив, грабельками підгромадив (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах