мергель
МЕ́РГЕЛЬ, ю, ч. Осадочна гірська порода, що складається з глини і вапняку.
У тому разі, коли вапняк має значну домішку глини, його називають мергелем (Курс заг. геол., 1947, 56);
В Криму є великі поклади високоякісних мергелів, на базі яких доцільно спорудити цементний завод (Рад. Укр., 20.І 1959, 2).
Словник української мови (СУМ-11)