1. Словник української мови в 11 томах

мервиця

МЕРВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Те саме, що ме́рва.

Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику, мервицею попринадив, грабельками підгромадив (Фр., III, 1950, 184).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мервиця — Терта солома [III] Словник з творів Івана Франка
  2. мервиця — мерви́ця іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. мервиця — див. залишок Словник синонімів Вусика
  4. мервиця — -і, ж., діал. Те саме, що мерва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мервиця — МЕРВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Те саме, що ме́рва. Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику, мервицею попринадив, грабельками підгромадив (І. Франко). Словник української мови у 20 томах