мервити

МЕ́РВИТИ, влю, виш; мн. ме́рвлять, недок., перех., діал. М’яти, бгати (у 1 знач.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мервити — ме́рвити дієслово недоконаного виду м'яти, бгати Орфографічний словник української мови
  2. мервити — -влю, -виш; мн. мервлять; недок., перех., діал. М'яти, бгати (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мервити — МЕ́РВИТИ, влю, виш; мн. ме́рвлять, недок., що, діал. М'яти, бгати (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  4. мервити — М'Я́ТИ (стискаючи, деформувати, робити м'яким, перетворювати в м'яку масу); РОЗМИНА́ТИ (робити м'яким); ПРОМИНА́ТИ (дуже добре); ЖМА́КАТИ, ЖМАКУВА́ТИ, ЖУ́ЖМИТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. мервити — Мервити, -влю, -виш гл. Комкать, мять. Словник української мови Грінченка