мервиця
МЕРВИ́ЦЯ, і, ж., діал.
Те саме, що ме́рва.
Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику, мервицею попринадив, грабельками підгромадив (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мервиця — Терта солома [III] Словник з творів Івана Франка
- мервиця — мерви́ця іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- мервиця — див. залишок Словник синонімів Вусика
- мервиця — -і, ж., діал. Те саме, що мерва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мервиця — МЕРВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Те саме, що ме́рва. Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику, мервицею попринадив, грабельками підгромадив (Фр., III, 1950, 184). Словник української мови в 11 томах