Орфографічний словник української мови

мерехкотіння

мерехкоті́ння

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мерехкотіння — -я, с., розм. Дія і стан за знач. мерехкотіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мерехкотіння — МЕРЕХКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. мерехкоті́ти. На столі сіріла книжечка. Маленька, непомітна серед розкішного мерехкотіння літнього дня (Д. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
  3. мерехкотіння — МЕРЕХКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. мерехкоті́ти. На столі сіріла книжечка. Маленька, непомітна серед розкішного мерехкотіння літнього дня (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 7).  Словник української мови в 11 томах