мерехкотіння

МЕРЕХКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. мерехкоті́ти.

На столі сіріла книжечка. Маленька, непомітна серед розкішного мерехкотіння літнього дня (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 7).

Значення в інших словниках

1. мерехкотіння — мерехкоті́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. мерехкотіння — -я, с., розм. Дія і стан за знач. мерехкотіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мерехкотіння — МЕРЕХКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. мерехкоті́ти. На столі сіріла книжечка. Маленька, непомітна серед розкішного мерехкотіння літнього дня (Д. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах