мерехкотіння
МЕРЕХКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. мерехкоті́ти.
На столі сіріла книжечка. Маленька, непомітна серед розкішного мерехкотіння літнього дня (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 7).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мерехкотіння — мерехкоті́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- мерехкотіння — -я, с., розм. Дія і стан за знач. мерехкотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мерехкотіння — МЕРЕХКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. мерехкоті́ти. На столі сіріла книжечка. Маленька, непомітна серед розкішного мерехкотіння літнього дня (Д. Бедзик). Словник української мови у 20 томах