мерехкотіння

МЕРЕХКОТІ́ННЯ, я, с., розм.

Дія і стан за знач. мерехкоті́ти.

На столі сіріла книжечка. Маленька, непомітна серед розкішного мерехкотіння літнього дня (Д. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мерехкотіння — мерехкоті́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. мерехкотіння — -я, с., розм. Дія і стан за знач. мерехкотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мерехкотіння — МЕРЕХКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. мерехкоті́ти. На столі сіріла книжечка. Маленька, непомітна серед розкішного мерехкотіння літнього дня (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 7). Словник української мови в 11 томах