Орфографічний словник української мови

мерзлота

мерзло́та́

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мерзлота — -оти, ж. Мерзлий стан ґрунту; замерзлий ґрунт. Вічна мерзлота — шар мерзлого ґрунту у північних районах Землі, що не відтає протягом усього року.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мерзлота — МЕРЗЛО́ТА́, о́ти́, ж. Мерзлий стан ґрунту; замерзлий ґрунт. – Де так, сину, довго барився? А я вже чого не передумала: чи не впав на дорозі. Мерзлота, слизота тепер, що й здоровий валиться з ніг (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. мерзлота — МЕРЗЛО́ТА́, о́ти́, ж. Мерзлий стан грунту; замерзлий грунт. — Де так, сину, довго барився? А я вже чого не передумала: чи не впав на дорозі. Мерзлота, слизота тепер, що й здоровий валиться з ніг (Стельмах, Правда.., 1961, 96).  Словник української мови в 11 томах