Орфографічний словник української мови

метацентр

метаце́нтр

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. метацентр — -а, ч., спец. Точка, від положення якої залежить стійкість рівноваги плаваючого тіла. || Центр кривизни траєкторії, по якій переміщується центр ваги підводної частини судна, якщо воно виведене з рівноваги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. метацентр — МЕТАЦЕ́НТР, а, ч., спец. Центр кривизни траєкторії, по якій переміщується центр ваги підводної частини судна, якщо воно виведене з рівноваги.  Словник української мови у 20 томах
  3. метацентр — метаце́нтр (від мета... і центр) точка перетину прямовисної лінії, яка проходить через центр ваги, витісненої судном води, з площиною симетрії цього судна. Чим вище міститься М. над центром ваги судна, тим воно стійкіше.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. метацентр — МЕТАЦЕ́НТР, а, ч., спец. Центр кривизни траєкторії, по якій переміщується центр ваги підводної частини судна, якщо воно виведене з рівноваги.  Словник української мови в 11 томах