метацентр

метаце́нтр

-а, ч., спец.

Точка, від положення якої залежить стійкість рівноваги плаваючого тіла.

|| Центр кривизни траєкторії, по якій переміщується центр ваги підводної частини судна, якщо воно виведене з рівноваги.

Значення в інших словниках

1. метацентр — метаце́нтр іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. метацентр — МЕТАЦЕ́НТР, а, ч., спец. Центр кривизни траєкторії, по якій переміщується центр ваги підводної частини судна, якщо воно виведене з рівноваги.  Словник української мови у 20 томах
3. метацентр — метаце́нтр (від мета... і центр) точка перетину прямовисної лінії, яка проходить через центр ваги, витісненої судном води, з площиною симетрії цього судна. Чим вище міститься М. над центром ваги судна, тим воно стійкіше.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. метацентр — МЕТАЦЕ́НТР, а, ч., спец. Центр кривизни траєкторії, по якій переміщується центр ваги підводної частини судна, якщо воно виведене з рівноваги.  Словник української мови в 11 томах