Орфографічний словник української мови

меццо-тинто

ме́ццо-ти́нто

іменник чоловічого роду

різновид гравюри

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. меццо-тинто — ме́ццо-ти́нто (італ. mezzotinto, букв. – відтінок) вид гравюри на металі, призначеної для глибокого друку; відрізняється глибиною й бархатистістю тону, багатством і тонкістю світлотіньових ефектів, дає добрі результати в кольоровому друці.  Словник іншомовних слів Мельничука
  2. меццо-тинто — Ме́ццо-ти́нто, не відм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. меццо-тинто — МЕ́ЦЦО-ТИ́НТО, невідм., с., спец. Старий ручний спосіб виготовлення гравірувальних форм на металі, призначених для глибокого друку; малюнок, видрукований за допомогою такої форми.  Словник української мови в 11 томах