меццо-тинто

ме́ццо-ти́нто

(італ. mezzotinto, букв. – відтінок)

вид гравюри на металі, призначеної для глибокого друку; відрізняється глибиною й бархатистістю тону, багатством і тонкістю світлотіньових ефектів, дає добрі результати в кольоровому друці.

Значення в інших словниках

1. меццо-тинто — ме́ццо-ти́нто іменник чоловічого роду різновид гравюри  Орфографічний словник української мови
2. меццо-тинто — Ме́ццо-ти́нто, не відм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. меццо-тинто — МЕ́ЦЦО-ТИ́НТО, невідм., с., спец. Старий ручний спосіб виготовлення гравірувальних форм на металі, призначених для глибокого друку; малюнок, видрукований за допомогою такої форми.  Словник української мови в 11 томах