меццо-тинто

ме́ццо-ти́нто

(італ. mezzotinto, букв. – відтінок)

вид гравюри на металі, призначеної для глибокого друку; відрізняється глибиною й бархатистістю тону, багатством і тонкістю світлотіньових ефектів, дає добрі результати в кольоровому друці.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меццо-тинто — ме́ццо-ти́нто іменник чоловічого роду різновид гравюри Орфографічний словник української мови
  2. меццо-тинто — Ме́ццо-ти́нто, не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. меццо-тинто — МЕ́ЦЦО-ТИ́НТО, невідм., с., спец. Старий ручний спосіб виготовлення гравірувальних форм на металі, призначених для глибокого друку; малюнок, видрукований за допомогою такої форми. Словник української мови в 11 томах