меццо-тинто

МЕ́ЦЦО-ТИ́НТО, невідм., с., спец. Старий ручний спосіб виготовлення гравірувальних форм на металі, призначених для глибокого друку; малюнок, видрукований за допомогою такої форми.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меццо-тинто — ме́ццо-ти́нто іменник чоловічого роду різновид гравюри Орфографічний словник української мови
  2. меццо-тинто — ме́ццо-ти́нто (італ. mezzotinto, букв. – відтінок) вид гравюри на металі, призначеної для глибокого друку; відрізняється глибиною й бархатистістю тону, багатством і тонкістю світлотіньових ефектів, дає добрі результати в кольоровому друці. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. меццо-тинто — Ме́ццо-ти́нто, не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)