Орфографічний словник української мови

миколайчики

микола́йчики

множинний іменник

рослина

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. миколайчики — миколайки, -ів, мн. Багаторічна трав'яниста степова рослина родини зонтичних, синювато-сірувато-зеленого кольору, з квітками, зібраними в голівки, оточені колючою обгорткою. Миколайчики польові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. миколайчики — МИКОЛА́ЙЧИКИ, МИКОЛА́ЙКИ, ів, мн. Багаторічна трав'яниста степова рослина родини зонтичних, синювато-сірувато-зеленого кольору, з квітками, зібраними в головки, оточені колючою обгорткою.  Словник української мови у 20 томах
  3. миколайчики — Багаторічна рослина родини зонтичних; зони тропічного й субтропічного клімату; бл. 200 видів; стебло синювате, листки колючі, квітки зібрані в голівки; в Україні 3 види — м. польові, м. плоскі та м. приморські; бур'ян, росте у степах, на полях, вздовж доріг, на пісках.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. миколайчики — МИКОЛА́ЙЧИКИ, МИКОЛА́ЙКИ, ів, мн. (Eryngium L..). Багаторічна трав’яниста степова рослина родини зонтичних, синювато-сірувато-зеленого кольору, з квітками, зібраними в голівки, оточені колючою обгорткою.  Словник української мови в 11 томах
  5. миколайчики — Миколайчики, -ків м. мн. раст. = миколайки. ЗЮЗО. І. 122.  Словник української мови Грінченка