миколайчики

МИКОЛА́ЙЧИКИ, МИКОЛА́ЙКИ, ів, мн.

Багаторічна трав'яниста степова рослина родини зонтичних, синювато-сірувато-зеленого кольору, з квітками, зібраними в головки, оточені колючою обгорткою.

Вже й свячені миколайки пила, вже й маковієвим зіллям підкурювалась – нічогісінько не помагає (І. Нечуй-Левицький);

Миколайчики польові.

Значення в інших словниках

1. миколайчики — микола́йчики множинний іменник рослина  Орфографічний словник української мови
2. миколайчики — миколайки, -ів, мн. Багаторічна трав'яниста степова рослина родини зонтичних, синювато-сірувато-зеленого кольору, з квітками, зібраними в голівки, оточені колючою обгорткою. Миколайчики польові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. миколайчики — Багаторічна рослина родини зонтичних; зони тропічного й субтропічного клімату; бл. 200 видів; стебло синювате, листки колючі, квітки зібрані в голівки; в Україні 3 види — м. польові, м. плоскі та м. приморські; бур'ян, росте у степах, на полях, вздовж доріг, на пісках.  Універсальний словник-енциклопедія
4. миколайчики — МИКОЛА́ЙЧИКИ, МИКОЛА́ЙКИ, ів, мн. (Eryngium L..). Багаторічна трав’яниста степова рослина родини зонтичних, синювато-сірувато-зеленого кольору, з квітками, зібраними в голівки, оточені колючою обгорткою.  Словник української мови в 11 томах
5. миколайчики — Миколайчики, -ків м. мн. раст. = миколайки. ЗЮЗО. І. 122.  Словник української мови Грінченка