1. Словник української мови у 20 томах

миколайчики

МИКОЛА́ЙЧИКИ, МИКОЛА́ЙКИ, ів, мн.

Багаторічна трав'яниста степова рослина родини зонтичних, синювато-сірувато-зеленого кольору, з квітками, зібраними в головки, оточені колючою обгорткою.

Вже й свячені миколайки пила, вже й маковієвим зіллям підкурювалась – нічогісінько не помагає (І. Нечуй-Левицький);

Миколайчики польові.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. миколайчики — микола́йчики множинний іменник рослина Орфографічний словник української мови
  2. миколайчики — миколайки, -ів, мн. Багаторічна трав'яниста степова рослина родини зонтичних, синювато-сірувато-зеленого кольору, з квітками, зібраними в голівки, оточені колючою обгорткою. Миколайчики польові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. миколайчики — Багаторічна рослина родини зонтичних; зони тропічного й субтропічного клімату; бл. 200 видів; стебло синювате, листки колючі, квітки зібрані в голівки; в Україні 3 види — м. польові, м. плоскі та м. приморські; бур'ян, росте у степах, на полях, вздовж доріг, на пісках. Універсальний словник-енциклопедія
  4. миколайчики — МИКОЛА́ЙЧИКИ, МИКОЛА́ЙКИ, ів, мн. (Eryngium L..). Багаторічна трав’яниста степова рослина родини зонтичних, синювато-сірувато-зеленого кольору, з квітками, зібраними в голівки, оточені колючою обгорткою. Словник української мови в 11 томах
  5. миколайчики — Миколайчики, -ків м. мн. раст. = миколайки. ЗЮЗО. І. 122. Словник української мови Грінченка