Значення в інших словниках
-
мирт —
-а, ч., мирта, -и, ж. Південне вічнозелене дерево родини миртових з білими або рожевими квітками і темно-зеленим запашним листям, що містить ефірну олію. Весільний вінок із мирта.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мирт —
МИРТ, а, ч., МИ́РТА, и, ж. Південне вічнозелене дерево родини миртових з білими або рожевими квітками і темно-зеленим запашним листям, що містить ефірну олію. Запахло миртами, цвітом померанців (І.
Словник української мови у 20 томах
-
мирт —
мирт, ми́рта (грец. μύρτος) рід субтропічних вічнозелених рослин. Дерева й кущі. Листки М. містять ефірну олію, яку використовують у парфюмерній промисловості.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
мирт —
Кущова рослина родини миртових, поширена в Середземномор'ї; листки дрібні, зимостійкі, шкірясті; квітки дрібні, білі; декоративна кімнатна рослина; листки містять ефірну олію, яку використовують у парфумерній промисловості.
Універсальний словник-енциклопедія
-
мирт —
Мирт, -та; -ти, -тів (гр.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мирт —
МИРТ, а, ч., МИ́РТА, и, ж. Південне вічнозелене дерево родини миртових з білими або рожевими квітками і темно-зеленим запашним листям, що містить ефірну олію. Запахло миртами, цвітом померанців (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах