Значення в інших словниках
-
модерн —
-у, ч. 1》 Декадентський напрямок у мистецтві й літературі кінця 19 – початку 20 ст.; модернізм (у 1 знач.). 2》 невідм. Стиль, характерний для декадентського напрямку в мистецтві. 3》 невідм. прикм. Сучасний, модний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
модерн —
МОДЕ́РН, у, ч. 1. Стиль у європейському мистецтві кінця XIX – початку XX ст., який притиставляв себе стилям мистецтва минулої епохи. Зосі він [Даромир] пояснював, що таке імпресіонізм, абстракціонізм, модерн (О. Чорногуз); Представники модерну. 2. невідм.
Словник української мови у 20 томах
-
модерн —
моде́рн (від франц. moderne – новітній, сучасний) занепадницький напрям у буржуазному мистецтві кінця 19 – поч. 20 ст., для якого характерні манірність, стилізаторство й символіка.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
модерн —
МОДЕРН (від франц. moderne — найновіший, сучасний) — одна з епох європейської історії (а саме — європейський Новий час), яка стала з часів молодогегельянців найважливішою темою філософського, естетичного, культурологічного, соціологічного дискурсів.
Філософський енциклопедичний словник
-
модерн —
МОДЕ́РН, у, ч. 1. Декадентський напрямок у буржуазному мистецтві і літературі кінця XIX — початку XX ст., модернізм (у 1 знач.) 2 невідм. Стиль, характерний для декадентського напрямку в мистецтві. Приватне підприємство..
Словник української мови в 11 томах