модерн

Значення в інших словниках

1. модерн — -у, ч. 1》 Декадентський напрямок у мистецтві й літературі кінця 19 – початку 20 ст.; модернізм (у 1 знач.). 2》 невідм. Стиль, характерний для декадентського напрямку в мистецтві. 3》 невідм. прикм. Сучасний, модний. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. модерн — МОДЕ́РН, у, ч. 1. Стиль у європейському мистецтві кінця XIX – початку XX ст., який притиставляв себе стилям мистецтва минулої епохи. Зосі він [Даромир] пояснював, що таке імпресіонізм, абстракціонізм, модерн (О. Чорногуз); Представники модерну. 2. невідм. Словник української мови у 20 томах
3. модерн — моде́рн (від франц. moderne – новітній, сучасний) занепадницький напрям у буржуазному мистецтві кінця 19 – поч. 20 ст., для якого характерні манірність, стилізаторство й символіка. Словник іншомовних слів Мельничука
4. модерн — МОДЕРН (від франц. moderne — найновіший, сучасний) — одна з епох європейської історії (а саме — європейський Новий час), яка стала з часів молодогегельянців найважливішою темою філософського, естетичного, культурологічного, соціологічного дискурсів. Філософський енциклопедичний словник
5. модерн — МОДЕ́РН, у, ч. 1. Декадентський напрямок у буржуазному мистецтві і літературі кінця XIX — початку XX ст., модернізм (у 1 знач.) 2 невідм. Стиль, характерний для декадентського напрямку в мистецтві. Приватне підприємство.. Словник української мови в 11 томах