моква

моква́ 1

іменник жіночого роду

мокротеча; сирість

моква́ 2

іменник жіночого роду

місце, залите водою

* Але: дві, три, чотири мокви́

Значення в інших словниках

1. моква — див. бездоріжжя; грязь; дощ; низовина  Словник синонімів Вусика
2. моква — -и, ж., діал. 1》 Мокротеча. 2》 Низина, залита водою. 3》 Мокрота, сирість. 4》 Дощ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. моква — МОКВА́, и, ж., розм. 1. Мокротеча. Надворі була негода: моква, туман, темрява (С. Чорнобривець); Ми з ним бачили всяку погоду, А такої мокви не було (Л. Первомайський). 2. Низина, залита водою.  Словник української мови у 20 томах
4. моква — СЛЬОТА́ (хмарна сира погода з дощем або мокрим снігом, з багном на землі), МОКРІ́НЬ розм., МОКРОТЕ́ЧА розм., МОКРОТА́ розм., МОКРЕ́ЧА розм., ЛЯПАВИ́ЦЯ розм., МОКВА́ діал., ЛЯПОТНЯ́ВА діал., ПЛЮТА́ діал. Надворі сіра холодна сльота.  Словник синонімів української мови
5. моква — МОКВА́, и, ж., діал. 1. Мокротеча. Надворі була негода: моква, туман, темрява (Чорн., Визвол. земля, 1950, 90); Ми з ним бачили всяку погоду, А такої мокви не було (Перв., І, 1958, 458). 2. Низина, залита водою.  Словник української мови в 11 томах
6. моква — Моква, -ви ж. 1) Низменное, заливаемое водою мѣсто. 2) Слякоть, мокрая погода. Міусск. окр. Настала осінь, почалась моква. Волч. у. 3) Мокрота, сырость. Ганчар цілий день у мокві робе. Волч. у.  Словник української мови Грінченка