молодикувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 розм. Жити неодруженим; парубкувати. 2》 Бути помічником, учнем на Запорізькій Січі. || Бути підмайстром у ремісничих цехах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
молодикувати —
МОЛОДИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. розм. Жити неодруженим; парубкувати. Грицько, молодикуючи, був собі ввічливий, моторний, жартівливий з усіма (Ганна Барвінок). 2. Бути помічником, учнем на Запорізькій Січі.
Словник української мови у 20 томах
молодикувати —
ХОЛОСТЯКУВА́ТИ (жити холостяком, не одружуючись; жарт. — жити тимчасово без дружини), ПАРУБКУВА́ТИ, КОЗАКУВА́ТИ розм., МОЛОДИКУВА́ТИ розм., БУРЛАКУВАТИ розм., ПАРУБО́ЧИТИ діал. — Холостякувати ж довго не буду. Приїду додому, зразу женюсь (А.
Словник синонімів української мови
молодикувати —
МОЛОДИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. розм. Жити неодруженим; парубкувати. Грицько, молодикуючи, був собі ввічливий, моторний, жартівливий з усіма (Барв., Опов.., 1902, 463). 2. Бути помічником, учнем на Запорізькій Січі.
Словник української мови в 11 томах
молодикувати —
Молодикува́ти, -ку́ю, -єш гл. Жить холостымъ. Грицько, молодикуючи, був собі ввічливий, моторний, жартовливий з усіма. Г. Барв. 463.
Словник української мови Грінченка