Орфографічний словник української мови

монацит

монаци́т

іменник чоловічого роду

мінерал

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. монацит — -у, ч. Фосфатний радіоактивний мінерал червонувато-бурого кольору, що містить Торій і рідкісноземельні елементи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. монацит — МОНАЦИ́Т, у, ч. Мінерал від жовтого до буро-коричневого кольору, що містить у собі рідкоземельні метали. Головним джерелом добування торію служить мінерал монацит (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. монацит — монаци́т (від грец. μονόξω – буваю самотнім) мінерал класу фосфатів, жовто-бурого кольору. Руда церію й торію.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. монацит — МОНАЦИ́Т, у, ч. Мінерал червонувато-бурого кольору, що містить у собі рідкоземельні метали. Головним джерелом добування торію служить мінерал монацит (Заг. хімія, 1955, 583).  Словник української мови в 11 томах