монацит

МОНАЦИ́Т, у, ч.

Мінерал від жовтого до буро-коричневого кольору, що містить у собі рідкоземельні метали.

Головним джерелом добування торію служить мінерал монацит (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. монацит — монаци́т іменник чоловічого роду мінерал  Орфографічний словник української мови
2. монацит — -у, ч. Фосфатний радіоактивний мінерал червонувато-бурого кольору, що містить Торій і рідкісноземельні елементи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. монацит — монаци́т (від грец. μονόξω – буваю самотнім) мінерал класу фосфатів, жовто-бурого кольору. Руда церію й торію.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. монацит — МОНАЦИ́Т, у, ч. Мінерал червонувато-бурого кольору, що містить у собі рідкоземельні метали. Головним джерелом добування торію служить мінерал монацит (Заг. хімія, 1955, 583).  Словник української мови в 11 томах