монацит
МОНАЦИ́Т, у, ч.
Мінерал від жовтого до буро-коричневого кольору, що містить у собі рідкоземельні метали.
Головним джерелом добування торію служить мінерал монацит (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- монацит — монаци́т іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
- монацит — -у, ч. Фосфатний радіоактивний мінерал червонувато-бурого кольору, що містить Торій і рідкісноземельні елементи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- монацит — монаци́т (від грец. μονόξω – буваю самотнім) мінерал класу фосфатів, жовто-бурого кольору. Руда церію й торію. Словник іншомовних слів Мельничука
- монацит — МОНАЦИ́Т, у, ч. Мінерал червонувато-бурого кольору, що містить у собі рідкоземельні метали. Головним джерелом добування торію служить мінерал монацит (Заг. хімія, 1955, 583). Словник української мови в 11 томах