монацит
монаци́т
-у, ч.
Фосфатний радіоактивний мінерал червонувато-бурого кольору, що містить Торій і рідкісноземельні елементи.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- монацит — монаци́т іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
- монацит — МОНАЦИ́Т, у, ч. Мінерал від жовтого до буро-коричневого кольору, що містить у собі рідкоземельні метали. Головним джерелом добування торію служить мінерал монацит (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- монацит — монаци́т (від грец. μονόξω – буваю самотнім) мінерал класу фосфатів, жовто-бурого кольору. Руда церію й торію. Словник іншомовних слів Мельничука
- монацит — МОНАЦИ́Т, у, ч. Мінерал червонувато-бурого кольору, що містить у собі рідкоземельні метали. Головним джерелом добування торію служить мінерал монацит (Заг. хімія, 1955, 583). Словник української мови в 11 томах