Орфографічний словник української мови

монохроматор

монохрома́тор

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. монохроматор — -а, ч. Спектральний прилад для виділення вузького інтервалу спектра оптичного випромінювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. монохроматор — МОНОХРОМА́ТОР, а, ч., техн. Прилад для виділення зі світлового спектра вузької ділянки.  Словник української мови у 20 томах
  3. монохроматор — монохрома́тор [від моно... і грец. χρώμα (χρώματος) – колір] спектральний прилад, що виділяє вузькі ділянки частот чи довжин хвиль світлового спектра. Основна частина спектрометрів.  Словник іншомовних слів Мельничука