монохроматор

МОНОХРОМА́ТОР, а, ч., техн.

Прилад для виділення зі світлового спектра вузької ділянки.

Значення в інших словниках

1. монохроматор — монохрома́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. монохроматор — -а, ч. Спектральний прилад для виділення вузького інтервалу спектра оптичного випромінювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. монохроматор — монохрома́тор [від моно... і грец. χρώμα (χρώματος) – колір] спектральний прилад, що виділяє вузькі ділянки частот чи довжин хвиль світлового спектра. Основна частина спектрометрів.  Словник іншомовних слів Мельничука