монохроматор
МОНОХРОМА́ТОР, а, ч., техн.
Прилад для виділення зі світлового спектра вузької ділянки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- монохроматор — монохрома́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- монохроматор — -а, ч. Спектральний прилад для виділення вузького інтервалу спектра оптичного випромінювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- монохроматор — монохрома́тор [від моно... і грец. χρώμα (χρώματος) – колір] спектральний прилад, що виділяє вузькі ділянки частот чи довжин хвиль світлового спектра. Основна частина спектрометрів. Словник іншомовних слів Мельничука