монохроматор
монохрома́тор
[від моно... і грец. χρώμα (χρώματος) – колір]
спектральний прилад, що виділяє вузькі ділянки частот чи довжин хвиль світлового спектра. Основна частина спектрометрів.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- монохроматор — монохрома́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- монохроматор — -а, ч. Спектральний прилад для виділення вузького інтервалу спектра оптичного випромінювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- монохроматор — МОНОХРОМА́ТОР, а, ч., техн. Прилад для виділення зі світлового спектра вузької ділянки. Словник української мови у 20 томах